-
1 час
Iчас;дас час рыт — десять часов вечера; куим час асылын — в три часа утра; кык час гӧгӧр — около двух часов; кымын часын? — в котором часу? час джын — полчаса; часӧн-джынйӧн — полтора часа; час-мӧд — часа два; час-другой; часысь дырджык — дольше часа; кадыс куим часлань матысмӧ — время подходит к трём часам; кык час тырмис лэбны — хватило два часа лёту; матысмӧ уджалан лун помасян час — приближается время окончания рабочего дня;вит часын — в пять часов;
- р унӧма нёль час гӧгӧрын ушёл около четырёх часов;час чӧж сёрнитны — беседовать в течение часа ◊ Не часӧ шуны — диал. не к месту сказать; часыс тырӧма — час настал (соотв. наступила смерть) IIпетны туйӧ вит час мысти — выехать через пять часов;
подожди; погоди, обожди разг.;час, ме ачым пырала — погоди, я сам зайдучас, воасны нин уджалысьяс — погоди, уже придут рабочие;
-
2 today
1. n1) сьогоднішній день2) нинішній час, сучасністьone today is worth two tomorrows — присл. ліпше синиця в жмені, ніж журавель в небі
2. adv1) сьогодні2) у нинішній час, у наші дні; за наших часів* * *I ntoday has been fine — сьогодні була відмінна погода; теперішній час, сучасність
the writers [the artists, the musicians]of today — сучасні письменники [художники, музиканти]
II advone today is worth two tomorrows — остан. = краще синиця в руках, ніж журавель в небі
hes here today and gone tomorrow — сьогодні /нині/ він тут, а завтра - там; в даний час, в наші дні
-
3 to-day
1. n1) сьогоднішній день2) нинішній час, сучасністьone to-day is worth two tomorrows — присл. ліпше синиця в жмені, ніж журавель в небі
2. adv1) сьогодні2) у нинішній час, у наші дні; за наших часів -
4 day
n1) деньthe other day — цими днями, за кілька днів
any day — в будь-який день, у будь-який час
day after day, day by day — день за днем, день у день
break of day — світання, схід сонця
2) робочий день3) певний день, певне число; календарна датаVictory D. — День Перемоги
May D. — Перше травня
April Fool's D. — перше квітня (коли жартома обдурюють)
4) доба, двадцять чотири години5) денний час6) ера, епоха, час7) період, строк, пораsome day — коли-небудь; у недалекому майбутньому
at some future day — у майбутньому, якось цими днями
8) звич. pl дні життя9) пора, час (розквіту тощо)cap and feather days — дні дитинства, дитинство
* * *n1) деньday of rest, day off — вихідний день; день, денний час
broad day — день, удень
break of day — світанок; схід сонця; робочий день
day's takings — щоденний виторг; певний день, певне число; ( календарна) дата
days in court — юp. дні судових засідань
2) день, добаlunar day — місячний день;; місячна доба
3) вирішальний день; битва, бій4) часто pl час, ера, епохаin days to come — у майбутньому; період, строк, пора
some day — коли-небудь; найближчим часом
to the present day — дотеперat some future day — у майбутньому; як-небудь днями
days of grace — кoм. пільговий строк
lay days — кoм. строк навантаження е розвантаження судів
5) pl дні життя, життя; певний період життя, пора6) пора розквіту, процвітання7) гeoл. денний шар, денна поверхня8) acтp. період обертання небесного тіла black-letter day буденний день -
5 время
час (р. часу), пора, час-пора, часина, година, доба (р. доби), діб (ж. р.) (р. доби). Короткое время - малий час, часочок, часинка, мала часина. В короткое время - за малий час, не за великий час, за малу часину. Продолжительное время - великий час, довший час. Во время (во времена) кого, чего - за кого, за чого, за часів кого, чого, під що, підчас чого, при чому, по-при що, серед чого (и просто орудн. пад.). [Був ще за панського права кухарем (Грінч.). То було за царя Панька, як земля була тонка. За часів Соломона. За часів наростання народньої сили, письменство вело за руку наш народ (Єфр.). Мочила коноплі під холод та захолодила ноги (Тесл.). При добрій годині всі куми й побратими. Серед бурі страшно на морі. Це діялося постом = во время поста]. Во-время - см. ниже В своё время. Со времени - від часу, від часів. [Від часу революції]. До времени - до якогось часу, покіль-що. С какого времени? - відколи? з якого часу? С этого времени - відтепер, з цього часу. С того времени - відтоді, відтогді, з того часу, з тих часів. С давнего времени - з давніх часів, здавна, з давньої давнини, з давнього давна, з давніх давен, од найдавніших давен. С незапамятных времён - з-поконвіку, з передвіку, з правіку. С того времени, как - з того часу як, відколи, одколи. [Відколи прийшов, ще й слівцем не прохопивсь]. В какое время? - якого часу? Около того времени - близько того часу. В это время - в цей час, під цей час, сей час, тут, у цю пору, в ці пори. А в это время - аж тут, аж під цей час. В то время - тоді, того часу, в той час, під той час, тими часами, на той час, на ту пору. В то же время - рівночасно, одночасно, в той-таки час, в той самий час. В одно время - заразом. [Не всі бо заразом! Я думаю й слухаю заразом]. В одно и то же время - за одним заходом, одночасно. [Франко мусів бути за одним заходом і воїном, і робітником (Грінч.)]. Тем временем - тимчасом, поки-що. В то время, как - як, тимчасом як. [Як були ми в його, бачили його брата]. Всё время - раз-у-раз, раз-по-раз. В своё время - за свого часу, свого часу, в свій час, (своевременно) на свій час. Не в своё время - не в час, невчасно, не свого часу. Всему своё время - на все свій час. Для своего времени - як на свій час, як для свого часу. Во всякое время - повсякчас, повсякчасно, на всяку діб. Это было не в наше время - це ще не за нас було, не в наші часи те діялося. В недавнее время - недавніми часами. В прежнее время - попередніми часами, за попередніх часів, давніших літ, перше, попереду, (вульг.) допреж сього, спрежду. В последнее время - останнім часом, останніми часами. В старое время - за давнього часу, в старовину. По теперешним временам - як на тепер, як на ці часи. До последнего времени - до недавна. В другое время - иншим часом. До сего времени - досі, до сього часу. До того времени - доти, доті[и]ль, (диал.) дотля. До поры до времени - поки-що, доки-що, до слушного часу, до часу. [До часу глек воду носить (посл.)]. До позднего времени - допізна, до пізньої години. Раньше времени - без часу. На-время - на час, до часу, про час. [Хай буде про час і така, навпослі я зроблю гарну]. На некоторое время - на якийсь час. На определ. время - на безрік. На вечные времена - на вічні часи, на безвік, в вічний час. Спустя, через некоторое время - згодом, згодя, перегодом, з- перегодом, перегодя, небавом, незабаром, невдовзі, невзадовзі, далі-подалі, далі-далі, по якійсь годині, за якимсь часом. Спустя долгое время - по довгому часі. В непродолж. времени - см. Вскоре. С течением времени - де-далі, з часом. В течении некоторого времени - на протязі (протягом) якогось часу. В течение непродолжит. времени - не за великий час, на протязі (протягом) недовгого часу. От времени до времени - час од часу, з часу до часу. По временам, время от времени - часами, десь-не-десь, коли-не-коли, десь- колись. В ночное время - уночі, нічною добою, нічної доби, вночішнього часу. Время предрассветное - досвіток. Время дообеденное - задобіддя, задобідня година. В обеденное время - в обіди. Время послеобеденное - пообідній час, сполуденок (р. -нку). Время перед вечером - підвечірок (р. -рку). Время, когда ложатся спать - ляги, обляги, вляги, лягмо, лягови, (нареч.) облягома. [Іде він до неї о пізніх лягах. Облягома приїхав. Були пізні лягма. У пізні лягови пряду]. Время вставания - устанок. [Робив од устанку до смерку]. Утреннее время - зарання, заранок. [Півень співа поки зарання, а потім спить]. Время года - пора, доба року. Время после зимы, когда ещё возвращаются зимние явления - відзимка. Время между весною и летом - залітки. Время, когда греет солнце - вигріви. Время пахания - оранка. Время уборки сена - косовиця, гребовиця. Время перед новой жатвой, перед новым хлебом - передні[о]вок (р. -вка). Время жатвы - жнива. Время возки копен - возовиця, коповіз (р. -возу). Время рождения овец - обкіт (р. -коту). Время, когда пасётся скот - пасовиця. Время роения пчёл - рійба, ройовиця. Время собирания мака - макотрус. Время опадания листьев - листопад. В свободное время - на дозвіллі, гулящого часу, вільного часу, на гулянках, гулянками, гуляючи. Есть время - є коли. Отсутствие свободного времени - нікольство. Не хватать, не доставать времени - ніколитися. [Не поможу тобі, бо й самому ніколиться]. Нет времени - нема коли, ніколи, не маю часу. Удобное, благоприятное время - добра нагода, добра година, слушний час, сприятлива година. Надлежащее время - слушний час. Неблагоприятное, бедственное время - лихий час, лихоліття, лиховщина, тяжка година, знегіддя, знегода. В условное время - в належиту годину. В лучшие времена - за кращих часів. Определённое время - визначений (призначений) час (термін). В определённое время (в опред. сроки) - певними речінцями. Теперешнее время - теперішні часи, сьогочасність (р. -ности). Старые времена - старі часи, давнина, старовина, старосвітчина. Время, в которое жили деды - дідівщина, дідизна. Настоящее время - час теперішній (и грамм.). В настоящее время - тепер, тепереньки, теперечки, сейчас, нині. До настоящ. времени - донині, дотепер. Время прошлое, давно минувшее - час минулий, давній, давно минулий (и грамм.), давні часи, давня давнина. Время будущее - час майбутній, прийдешній (и грамм.). На будущее время - на далі, на дальший час, на потомні часи. В давние времена - давньою порою, давніми часами, у давні давна. Относящийся к этому, к тому, к новому времени - сьогочасній, тогочасній, тоговіковий, тодішній, новочасній. Условленное время, проведенное в обучении ремеслу - термінування. Время летит - час біжить, час не змигнеться. Требующий, отнимающий много времени - забарний, загайний, бавний, забавний. Время прибавочное (для работы) - надробочий час. Время упущено - проминуто час, (шутл.) пора перепорилася.* * *час, -у; (пора дня, года и пр.) пора́, годи́на, доба́времена́ — мн. часи́, -сі́в
-
6 present
I1. n1) теперішній часfor the present — цього разу; поки що
2) (the present) грам. теперішній час3) (this present) юр. цей документ4) подарунокto make (to give) a present of smth. to smb. — подарувати щось комусь
2. adj1) присутній, наявний2) теперішній, нинішній; сучаснийin the present circumstances — за нинішніх умов; за нинішніх обставин
3) даний, цей самий; той, про який іде мова4) грам. теперішній5) швидкий, оперативний; готовий прийти на допомогуall present and correct — військ. усі в наявності; усе гаразд
II1. n військ.1) взяття на караул2) взяття на приціл2. v1) підносити, дарувати (with)2) передавати, посилатиto present one's apologies — просити вибачення, перепрошувати
3) подавати; вручати; передавати на розгляд (заяву тощо)4) представити, відрекомендуватиallow me to present Mr. Wilson to you — дозвольте мені представити вам пана Вільсона
5):6) являти собою, бути7) виявляти, показувати8) театр. показувати, грати, ставити (п'єсу)9) представляти єпископу кандидата на духовну посаду10) військ. брати на караул11) військ. цілитися* * *I n1) сьогодення, теперішній час2) гpaм. ( the present) теперішній час3) юp. лист, документII a1) присутній, наявний2) справжній, нинішній, теперішній; сучасний3) даний; той, про який йде мова4) гpaм. теперішній5) icт. швидкий, готовий прийти на допомогу, оперативнийIII nподарунок; дарунок; презентIV [pri'zent] v1) підносити, дарувати; презентувати2) передавати, посилати3) подавати, вручати; пред'являти; юp. подавати, передавати на розгляд; учиняти позов4) представити, відрекомендувати ( кого-небудь кому-небудь); представляти до двору5) refl з'являтися6) являти, представляти ( собою)7) виявляти, показувати8) миcт. показувати, давати, грати ( виставу), представляти; icт. показувати ( актора в якій-небудь ролі)10) мeд. передлежати11) направляти; повертатисяV [pri'zent] n; військ.взяття на караул; взяття на приціл, прицілюванняVI [pri'zent] v; військ. -
7 now
1. nданий момент, теперішній часby now — тепер, на цей час
before now — раніше, колись
2. adjнинішній, нині існуючий3. adv1) тепер, зараз, ниніjust now — зараз же; щойно
even now — навіть тепер; негайно
2) тоді, в той моментnow... now... — то... то
now wet, now fine — то дощ, то ясно
4. conj1) коли; раз; якщоthe bus may start, now he arrived — автобус може рушати, раз він прибув
2) так ось, і ось; а5. intбудь ласка, нуnow listen to me! — послухайте, будь ласка, що я скажу!
till now, up to now — досі, до цього часу
from now — надалі, в подальшому
* * *I [nau] nсьогодення, даний моментII [nau] aнинішній, ( нині) існуючий; ультрасучасний; надмоднийIII [nau] advтепер, зараз, нині; негайно; в оповіданні тоді, у той момент, у той часIV [nau] V [nau]int будь ласка; послухайте; ну ( часто now then) -
8 ныне
нрч.1) (теперь) тепер, (зап.) нині, (в настоящее время) (за) теперішнього часу, в теперішній час, в теперішніх часах, за теперішніх часів, в цей час, (приблизит.) під (на) цей час, (в наше время) за нашого часу, за наших часів, в наш час, в наші часи, нашими часами; срв. Нынче 1 и Настоящий 1 (В -щее время). [Я тепер невільник Хлої, що піснями душу гоїть (Франко). Народ, що й тепер визначається своїм розумом, що живе на території, од природи щедро обдарованій, - цей народ нині темний (Н. Громада). Пригадуючи першу нашу зустріч і той промінчик ясної надії, що блис мені тоді, присяг-би нині, що се був сон (Франко)];2) (в этом году) цього року, цей рік. [Цього року (цей рік) жито добре вродило (Брацл.)];3) (сегодня) сьогодні и сьогодня, (зап.) нині. [Сьогодні ми вкриємось зоряним небом, а сонце - під голови нам! (Я. Савч.). Сьогодня кидаю іскру повстання для всіх (М. Сем.). Сорочка вся на ньому біла, мов-би тільки нині рано вбрана (Франко)]. Срв. Нынче 1 - 3.* * *см. нынче -
9 настоящий
1) (нынешний) теперішній, (современный) сучасний, сьогочасний, (этот) цей, сей. [Ваша доля - це доля молодих чесних людей теперішнього часу (Н.-Лев.). Він уважав за профанацію рівняти давніх аскетів до теперішніх черців (Крим.). Забуваєш про сучасне життя (Крим.)]. В -щее время - тепер, (пров. теперечки), теперішнього часу, в теперішній час, в теперішніх часах, за теперішніх часів, в цей час, (приблизит.) під (на) цей час, (ныне, зап.) нині. [Тепер я про це не думаю (Київ). Там теперечки новий базар (Квітка). Не був ще тоді тим, чим був теперечки (Крим.). Дія, котра діється в теперішній час (Н.-Лев.). Нема краще в теперішніх часах, як бути орендарем (Франко). Про одіж мало дбають нині (Франко)]. В -щее время я работаю на фабрике - тепер (на цей час) я працюю на фабриці. До -щего времени - до цього (до теперішнього) часу, дотепер, досі, (зап.) донині. [Довгота в цих складах задержалася й до цього часу (В. Ганцов). Бідив я, та й дотепер бідую (Кам'янеч.)]. До -щего времени бывший (сделанный и т. п.) - дотеперішній. [Всі дотеперішні досліди не дали великих наслідків (Крим.)]. В -щем году - цього (в текущем: поточного, біжучого) року. В начале -щего года - на (з) початку цього (поточного, біжучого) року. -щее положение - теперішній (сучасний, сьогочасний) стан, -нє (-не) становище. В -щем своём виде эта вещь мне не нужна - в теперішньому (в цьому) своєму вигляді ця річ мені не потрібна;2) грам. -щее время - теперішній час (-су);3) (этот, находящийся перед кем) цей, (данный) даний. По -щему делу - в цій (в даній) справі. -щий случай - цей (даний) випадок (-дку). -щим удостоверяется, что… - цим свідчу (свідчимо), що..;4) (подлинный, истинный) справжній, правдивий, справедливий, (действительный) дійсний, (неподдельный) щирий, (сущий) сущий, сутий, (истый) існий, істий, істотний, (точь-в-точь, чистейший) чистий, достотний, (всамделишный) справдешній, правий, прямий; срв. Подлинный. [Се наш справжній друг (Коцюб.). (Він) справжній був поет (Самійл.). Тепер ви справжнє своє обличчя показали, досі-ж була то маска (Грінч.). Кохання справжнє соромливе (Тобіл.). Незабаром той шипучий кашель переходив у справжній (Коцюб.). З весною, коли розпочалися справжні роботи (Коцюб.). Йшли відважно, як правдивії герої (Франко). Правдиві волоські гарбузи (Сим.). Фальшиве золото - для вас правдиві гроші (Самійл.). Знаходять своє правдиве призначення (Корол.). Справедливий чумак був (М. Вовч.). Хліб, одежа, паливо тощо, - оте все й є справедливий достаток, справжнє багатство (Рада). Дійсна столиця Данії - не Копенгаген а Гамбург (Грінч.). Щирий козак ззаду не нападається (Номис). Це не казка, а щирая правда (Чуб. II). Там упокою людина зазнає, тільки де воля є щира (Грінч.). Красуня щирого класичного типу (Н.-Лев.). Суща драма, не вигадана, не підмальована (Кониськ.). Суща причина суперечки проявилася ясно (Павлик). Ото було суще щастя моє (Кониськ.). Існий москаль (М. Вовч.). На обличчя істотний Степан, але не він (Звягельщ.). Чистий батько, - от як удався синок! (Чигиринщ.). Ходив чистим босяком (Виннич.). Справдешній козак (Сл. Гр.). Сиділа собі вільно, як справдешня пташка (М. Вовч.). Відчула справдешній апетит (Н.-Лев.). Я не міщанка якась там, а справдешня пані (Н.-Лев.). Правий рицар, ще молодий, а вже не має рівні (Куліш). То моя права жінка (Яворськ.). Як побачиш, так прямий запорожець! (Мирний). Прямеє пекло там було (Греб.)]. Самий -щий - справжнісінький, щирісінький, існісінький, чистісінький. [Щирісінький матеріяліст (Рада). Існісінька щирість (Основа 1862). Чистісіньке пекло (Крим.)]. -щее золото - щире (суте) золото. -щая стоимость - дійсна (справжня) вартість. -щая цена - справжня (правдива, справедлива) ціна. Теперь -щая пора садить деревья - тепер саме час садити (садовити) дерево. По -щему - а) по-справжньому, по правді, справді, (искренно) щиро, щиросердно, по щирості; (как следует) як слід, насправжки, дійсно[е]. [Не вміє нічого як слід зробити (Київ). Посваритися насправжки не могли (Крим.). Довідаємось дійсне, побачимо його - який (М. Вовч.)]. Я вас по -щему люблю - я вас правдиво люблю (кохаю), я вас по правді (таки справді, щиро, щиросердно) люблю (кохаю); б) (сказать правду) направду; правду (направду, по правді) кажучи, по щирості, (в сущности) суще. [Направду вам не треба було втручатися в цю справу (Київ). Вона суще не була черницею, постригу не брала (Кониськ). Продражнили його «Зимою», а суще він прозивався Гуркалом (Кониськ.)]. -щим образом - по-справжньому, як слід; срв. выше По -щему а. Показать себя в -щем своём виде - показати себе в справжньому своєму вигляді.* * *1) ( теперешний) тепе́рішній; ( нынешний) ни́нішній; ( современный) суча́сний, сьогоча́сний; ( этот) цей, род. п. цього́\настоящий ее вре́мя — грам. тепе́рішній час
в \настоящий ее вре́мя — тепе́р, в цей час, на цей час; ( сейчас) за́раз, ни́ні; ( в данную эпоху) за тепе́рішнього (за на́шого) ча́су, в тепе́рішній час
до \настоящий его вре́мени — см. сей
в \настоящий ем году́ — цього́ (ни́нішнього) ро́ку, у цьо́му (в ни́нішньому) ро́ці, цей рік
2) ( подлинный) спра́вжній, справедли́вий; справде́шній, спра́вдішній, достеме́нний, нестеме́нний; ( неподдельный) щи́рий; ( истинный) су́тий; ( форменный) фо́рмений\настоящий ий успе́х — спра́вжній у́спіх
\настоящий им о́бразом — (всерьёз, как следует) по-спра́вжньому
\настоящий им уведомля́ем — канц. цим повідомля́ємо
\настоящий им удостоверя́ется, что... — канц. цим сві́дчиться, що
са́мый \настоящий ий — са́мий спра́вжній; справжні́сінький
-
10 нынешний
1) (теперешний, настоящий) теперішній, (современный) сучасний, сьогочасний, (новейший) новітній, (этот) цей; (этого года) цьогорічний, сьогорічний, (этого лета) цьоголітній; срв. Настоящий 1. [Теперішнє життя (Франко). Не теперішніх людей був Швора Йосип (Сл. Гр.). Не читає сучасної белетристики (Крим.)]. -ние времена - теперішні часи, теперішній час. В -ние времена - за теперішніх часів, теперішніми часами. По -ним временам - як на теперішній час, як на теперішні часи, (фам.) як на теперечки. -нее лето - цьогорічне літо, це(є) літо. В -нее лето - цього (цьогорічного) літа. В -нем году, месяце - цього (в текущем: поточного) року, місяця. -ная молодёжь - теперішня (сучасна, сьогочасна, новітня) молодь. -ние нравы - теперішні (сучасні, сьогочасні) звичаї. При -них обстоятельствах - за теперішніх (сучасних, сьогочасних) обставин (умов);2) (сегодняшний) сьогоднішній, (зап.) нинішній. -ний день - сьогоднішній (нинішній) день, сьогоднішня (нинішня) днина; (сегодня) сьогодні и сьогодня. [Нехай од нинішньої днини належу я до вашої дружини (Федьк.)]. До -него дня - до сьогодні[я]. -ней ночью - сьогодні[я] вночі, цієї ночи.* * *1) ( теперешний) ни́нішній, тепе́рішній2) ( сегодняшний) сього́днішній, ни́нішній -
11 nowadays
1. nтеперішній час, сучасність2. advу наш час, у наші дні; нині, тепер; за наших часів* * *I n II advу наш час, у наші дні; нині, тепер -
12 yet
1. adjтеперішній; нинішній; який поки що існує2. adv1) ще, все ще2) уже3) досі, до цього часу4) до того часу, до того моменту; ще5) коли-небудь ще; все-таки6) ще (крім того, додатково)7) навіть; навіть більшеhe will not accept help nor yet advice — він не прийме ні допомоги, ні навіть поради
8) проте, все жit seems proved, and yet I doubt — це, здається, доведено, але все ж я сумніваюся
it is strange and yet true — це дивно, проте правильно
3. conjале, проте, однак; все ж, все-таки; незважаючи на цеhe is old, yet energetic — він старий, проте енергійний
* * *I [jet] adv1) до цього часу; (e/і) досі; ( все) ще; на той час, до того часу3) ( все) ще4) досі, до цього часу, будь-коли5) коли-небудь, ( коли-небудь) ще; все ж ( таки)6) ще (крім того, на додаток)7) ще; навіть ( більш)8) проте, все ж, все-таки9) (не тільки...) (зі зворотом not... nor...) та/але е не10) пoeт.I haven't done it yet — я (е) е досі ще цього не зробив
I have lived some thirty years on this planet, and I have yet to hear valuable advice — я прожив на землі вже тридцять років, досі ще ніхто не дав мені цінної поради
as yet we have not made any plans for the holiday — ще е досі / ( все) ще у нас немає ніяких планів на свята
never yet — ніколи ще не...
there was never yet philosopher that could endure the toothache patiently (Shakespeare) — нема такого філософа на світі, щоб зубний біль спокійно зносив
when I came he had not yet got up — коли я прийшов, він ще був в ліжку
they're not selling tickets yet — квитків ( досі) ще не продають
he loves her yet — он ( все) ще її кохає
he may surprise you yet — він ще ( коли-небудь) може вас здивувати
yet another attempt — ще одна /нова/ спроба
a yet harder task — ( навіть) ще важче завдання
nearer and yet nearer — все ближче, ближче
the wind was strong yesterday, but today it's stronger yet — вчора був сильний вітер, але сьогодні він ще сильніший
she would not do it for him, nor yet for me — вона не хотіла зробити це для нього, навіть для мене
I have never voted for him, nor yet intend to — я ніколи не голосував за нього, та, не збираюсь
strange and yet very true — дивно, проте вірно
not finished nor yet started — не тільки не закінчене, але, не почате
II [jet]not me nor yet you — не я, але, не ви
cj проте, однак; все ж, все-таки; незважаючи на це (часто and yet, but yet, yet nevertheless)the work is good, yet it could be better — робота хороша, однак (все ж таки) могла б бути краще
it seems proved, yet I doubt it — хоча це неначе, доведено, але /проте/ однак я сумніваюся
he worked well, (and) yet he failed — він добре працював, проте /незважаючи на це програв
although he didn't promise, yet I think he'll do it — хоча він, не обіцяв, я думаю, він це зробить
not very good, yet not bad — не дуже добре, але, не погано
he is old, yet energetic — він старий, але енергійний
-
13 today
I ntoday has been fine — сьогодні була відмінна погода; теперішній час, сучасність
the writers [the artists, the musicians]of today — сучасні письменники [художники, музиканти]
II advone today is worth two tomorrows — остан. = краще синиця в руках, ніж журавель в небі
hes here today and gone tomorrow — сьогодні /нині/ він тут, а завтра - там; в даний час, в наші дні
-
14 sitting
I n засідання, сесія- final sitting заключне/ остаточне засідання; закриття конференції- formal opening sitting урочисте відкриття сесії- joint sitting спільне засідання- opening sitting перше засідання; відкриття конференції- public sitting відкрите засідання- sitting of a committee засідання комісії- sitting of Parliament засідання/ сесія парламенту- to adjourn the sitting відкласти засідання- to hold a sitting засідати, проводити засідання- to postpone the sitting відкласти засідання- to resume the sitting відновити засідання- the sitting is called to order засідання огошується відкритим- the sitting is open засідання оголошується відкритимII adj хто є кимсь; діючий в даний час; теперішній, нинішній- sitting president нинішній (діючий у даний час) президент -
15 історія філософії
ІСТОРІЯ ФІЛОСОФІЇ - процес зародження і розвитку філософських знань; наукова галузь, що вивчає історію філософського мислення. Зародження філософських ідей в культурі Китаю, Індії, країн Близького Сходу і Стародавньої Греції дослідники датують поч. - серед І. тис. до н. е. З цього часу починається відлік історії філософії як процесу. Перші спроби зібрання свідчень про знання, здобуті в результаті філософської рефлексії, здійснюються в культурі Стародавнього Сходу й Єгипту. Більш спеціалізовано осмислення процесу розвитку філософської думки розпочинається в античності Аристотелем й грецьк. доксографами (Теофраст,Діоген Лаертський, Секст Емпірик). їх творчість започатковує розвиток І. Ф. як наукової дисципліни. В II - III ст. здійснюється перехід від опису і класифікації філософських текстів, - чим переважно обмежувався підхід доксографів, - до екзегези, коментування, витлумачення їх. Початок цьому етапові в розвитку І. ф. було покладено в Александрійській школі, на здобутки якої спираються представники історико-філософської науки доби Середньовіччя, що осмислюють переважно досвід античної філософії (Юстін Філософ, Іполіт, Тома Аквінський та ін.) С. уттєвий внесок в історико-філософське вивчення античної спадщини належить араб, вченим. Першим значним араб, істориком філософії був Шахрастані (XII ст.), твір якого "Релігійні секти та філософські школи" являє одну з ранніх спроб викладу всесвітньої І. ф. Аналогічний твір в Європі належить учневі Дунса Скота - Берлі ("Книга про життя і нрави давніх філософів і поетів", близько 1330 р.). Інтерес до осмислення античної філософської спадщини, філологічної критики й перекладу творів Платона, Аристотеля, Цицерона, Лукреція, Плотіна, Прокла та ін. визначає спрямованість історико-філософських досліджень доби Відродження. Переважні зусилля дослідників у цей час спрямовані на розробку фактографічного рівня історикофілософської науки (Йоанн Баптист Буонасеньї "Листи про знаменитіші секти філософів та їх відмінності між собою" (1458); Фриз "Хронологічна бібліотека класичних філософів" (1592). Суттєвий поворот до поглиблення методології історико-філософського дослідження здійснюється в XVII ст. (Бекон, Бейль) й наступному XVIII ст. (Бруккер "Критична історія філософії від створення світу до нашого часу" (1742 - 1744), Теннеман "Історія філософії" (1798 - 1819), Аст "Нарис історії філософії" (1807) та ін.) А. ктивізація історико-філософських досліджень в XVII - XVIII ст. створила передумови для переходу на новий етап розвитку, що позначений зверненням від методичної рефлексії до власне методологічного, теоретичного обґрунтування І.ф. Стимулом для такого переходу стала "критична філософія" Канта. Власне, підсумком, першим результатом його є історико-філософська концепція Гегеля С. уть гегелівської концепції - в обґрунтуванні погляду на І. ф. як закономірний процес розвитку, де всі філософські системи необхідно пов'язані одна з одною. Послідовність філософських систем обумовлена внутрішньою логікою виведення філософської ідеї. Кожна філософська система не зникає в історії, зберігаючись як момент єдиного цілого. Являючи специфічний вираз абсолютного, філософська система, згідно з Гегелем, належить своєму часові. Вона є "думкою своєї епохи", виражаючи її дух. Подальший поступ історико-філософської науки переважно спрямований на розвиток і подолання недоліків, властивих гегелівській концепції І. ф. У зв'язку з цим здійснюються спроби уточнити розуміння суб'єкта філософського розвитку. Якщо Гегель розглядав І. ф. як процес самопізнання абсолютного духа, то в концепціях кін. XIX - XX ст. реальним суб'єктом філософування вважається індивід (філософія життя, екзистенціалізм), суспільні класи (марксизм), нації (націоналізм) тощо. Всупереч гегелівському уявленню про І. ф. як однолінійно спрямований процес прогресивного розвитку, обґрунтовуються підходи, згідно з яким І. ф. являє плюралістичну сукупність самоцінних філософських систем (постмодернізм), аналізується діалогічний зв'язок між окремими системами як спосіб реального буття філософії (філософія діалогу, комунікативна філософія). Спеціально досліджуються процедури історикофілософського витлумачення тексту (герменевтика). Об'єктом дослідження І. ф. є тексти, що містять відображення філософськи значимих ідей, наявних у культурі. Загальна сукупність їх утворює зміст філософської культури суспільства на певному етапі його розвитку. Особливість предмета історико-філософської науки зумовлена специфікою співвідношення І. ф. із власне філософією. Філософія є не лише предметом історикофілософського вивчення, вона включає І. ф. як свій органічний компонент, завдяки якому здійснюється самопізнання й саморозвиток філософії. І.ф. як галузь наукового дослідження являє складне структурне утворення, що реалізує свої завдання на фактографічному, теоретичному та історіографічному рівнях. У процесі вивчення об'єкта історико-філософського дослідження здійснюється аналіз передумов його виникнення (генетичний аналіз), сутності (есенціональний аналіз) і особливостей функціонування філософських ідей в історії культури (функціональний аналіз). Історико-філософське дослідження здійснюється з огляду вимог логічного аспекту (де досліджується внутрішня логіка розгортання філософської ідеї в історії), соціологічного (досліджуване явище розглядається як результат діяльності філософських і нефілософських спільнот - філософські школи, напрями, течії, соціальні класи, нації тощо) та культурологічного аспекту (рух філософських ідей розглядається в контексті історії культури, в якій ідеї формуються й зазнають певних трансформацій в процесі функціонування). В межах, передусім, культурологічного аспекту здійснюється дослідження історії національної філософії як духовної квінтесенції культури певного народу. Історико-філософські дослідження особливо активізуються на кризових етапах історії, коли нагальною стає потреба переосмислення нагромадженого досвіду з огляду нових завдань філософського осягнення дійсності. Цим пояснюється зростання ролі історикофілософської науки на нинішньому етапі розвитку людства, зважаючи на корінні зміни, що відбуваються на поч. III тис З. добуття Україною державної незалежності фундаментально вплинуло на активізацію досліджень в галузі історії укр. філософії, суттєво розширило коло досліджуваних проблем, надало поштовху осмисленню й застосуванню як традиційних для укр. філософії, так і нових методологічних парадигм. Зародження укр. філософії охоплює тривалий період від V по IX ст. Воно тісно пов'язане з розвитком міфологічних уявлень давньоукр. племен. Середньовічний період розвитку укр. філософії починається від Княжої доби (XI - XIII ст.) і триває до серед. XIV ст.; він репрезентується філософськими ідеями (джерелом яких була філософія патристики, насамперед, східної), що утворили підґрунтя нефілософської (релігійної, мистецької) творчості, політичної діяльності тощо. Від серед. XIV ст. до кін. XVII ст. тривав ранньоновітній період в історії укр. думки, що характеризувався розвитком ренесансно-гуманістичних, реформаційних ідей, а також бароковою схоластикою в її православній версії. Від останньої започатковується професійна укр. філософія. Новітній період розвитку укр. філософії (XVIII - XIX ст.) пов'язаний із Просвітництвом, релігійною філософією, преромантичними і романтичними тенденціями, рецепцією нім. ідеалізму (Канта, Гегеля, Фіхте, Шеллінга), філософією мови (з опертям на ідеї Гумбольдта, Лотце і Штайнталя), позитивізмом; в суспільно-політичній думці розроблялись ідеї лібералізму, консерватизму, націоналізму. В укр. філософії XX ст. (на теренах колишнього СРСР) домінувала марксистсько-ленінська філософія; в Галичині переважали семіотичні і логіко-методологічні дослідження, автори яких дотримувалися матеріалістичної, позитивістської і неотомістської орієнтації (див. Львівсько-Варшавська логіко-філософська школа). Систематичне вивчення історії укр. філософії і суспільно-політичної думки почалося у XIX ст. Воно спиралося на панівний тоді в Україні народницький світогляд, джерелом якого була романтична філософія з характерною для неї ідеалізацією простого люду і сільської культури як підґрунтя національної самобутності (див. Куліш). В дослідженнях Антоновича, Грушевського, Лесі Українки, Франка домінувала методологія і філософія Просвітництва, частково - позитивізму. Історико-філософська концепція Чижевського ґрунтується на понятті національної філософії, передбачає виклад І. ф., в тому числі й укр., в історико-культурному контексті. Вагомим внеском у вивчення історії укр. філософії, зокрема політичної філософії, є праці Лисяка-Рудницького. У радянський час історія укр. філософії розглядалась переважно як складова частина всесвітнього розвитку філософії, що відбувався у формі боротьби матеріалізму з ідеалізмом. Помітним здобутком тогочасних укр. учених була підготовка тритомної "Історії філософії на Україні" (К., 1987), два томи якої були опубліковані. Незважаючи на обмеження і перешкоди, що їх створювала на шляху дослідницької праці марксистсько-ленінська методологія, вітчизняні історики філософії зробили чималий внесок у розвиток укр. історико-філософської науки, особливо щодо вивчення філософської думки Княжої доби, ренесансно-гуманістичних і реформаційних ідей, філософії барокової доби, насамперед, філософії КМА, спадщини Сковороди та видання його творів (дослідження Шинкарука, Горського, Іваньо, Нічик і очолюваної нею дослідницької групи). Нині, спираючись на різні методологічні підходи (герменевтику, структурний аналіз текстів, компаративно-історичний аналіз тощо), укр. історики філософії працюють над відтворенням цілісної картини історії укр. філософії, розуміючи її як невід'ємну частку загальноєвропейського духовного процесу, як плюралістичне поєднання різноманітних напрямів, течій, шкіл, що, взаємодіючи між собою, утворюють підвалини самобутнього побуту укр. філософії і культури (дослідження Лісового, Бадзьо, Забужко, Сирцової та ін.).В. Горський, Я. Стратій -
16 now
I [nau] nсьогодення, даний моментII [nau] aнинішній, ( нині) існуючий; ультрасучасний; надмоднийIII [nau] advтепер, зараз, нині; негайно; в оповіданні тоді, у той момент, у той часIV [nau] V [nau]int будь ласка; послухайте; ну ( часто now then) -
17 this
1. nтакий-то; така-то2. adjцей, ця, цеin this place — у цьому місці; тут
in this country — у цій (у нашій) країні
this very moment — у цю мить, саме зараз
3. advтак; до такої міри4. pron demonstr. (pl these)цеthis and that — а) той або інший; б) те та се
this way and that — а) туди й назад; б) так чи інакше
like this — так, таким чином
before this — колись, раніше
this is Mr. Smith — дозвольте познайомити вас з паном Смітом
* * *[pis]1) pron (pl these) А dem2) цеthis is a free country — це вільна країна; це, цього; от що
this is where he lives — от де він живе, він живе (от) тут; у протиставленні that це
will you have this or that — є ви хочете цього або тогоє; це; ну е ну, от
this is the time to speak — зараз самий час висловитися; прийшов час сказати все; от коли потрібно все сказати; у сполученні із прийменником це місце, тут
3) останнє ( із двох вищезгаданих); другеdogs are more faithful animals than cats- these attach themselves to places and those to persons — собаки більше віддані тварини, чим кішки: перші /вони/ звикають до людей, тоді як останні - до місця Б iм. такий-то
I don't want the opinion of Mrs. This or Mrs. That — мене не цікавить думка ( пані) такої-то або (пані) такої-то В пpикм.
4) цей, ця, цеin this place — в цьому місці; тут
this morning [afternoon] — сьогодні ранком [удень]
one of these days — ( як-небудь) днями [порівн. тж. О]
this day last [next]year — в цей самий день у минулому [майбутньому]року; нинішній; діючий; чинний
this prime minister — чинний прем'єр-міністр; у протиставлення that той, та, те ; ( ох вже) цей, ( ох вже) ця
what's all this noise — є що це (ще) за шумє; що тут ( таке) відбуваєтьсяє; у сполученні з
here — звичн. ось це,
5) часто в сполученні із власним ім'ям зневаж. цей, ця, цеthis /these/ three weeks — ці ( останні) три тижні
I have not seen her this long time — я не бачив її вже давно [порівн. тж. Г]; ці ( найближчі)
I shall not be ready this half hour — я ще не буду готовий у найближчі півгодини Г присл, так; настільки
this high — от такої висоти
this far — ось до цього місця
this long — ось такої довжини [порівн. тж. В 3, 1]
this much — скільки-то
this much, that the thing is absurd — я принаймні знаю, що це абсурдthis and that — так, так, те е се той або інший
speaking of this and that — говорячи про те, про се /про те, про інше/
this way and that — туди е сюди; так чи інакше
like this — так, от так; у такий спосіб
before this — колись, раніше
with /at, upon/ this — при цьому, сказавши це, з цими словами
with /at/ this he got up and went out, — тут /, потім, з цими словами/ він встав та вийшов
in these days y — наші дні [порівн. тж. В 1, 7]
this is Mr. Smith — дозвольте відрекомендувати вам пана Смита
-
18 present
I n1) сьогодення, теперішній час2) гpaм. ( the present) теперішній час3) юp. лист, документII a1) присутній, наявний2) справжній, нинішній, теперішній; сучасний3) даний; той, про який йде мова4) гpaм. теперішній5) icт. швидкий, готовий прийти на допомогу, оперативнийIII nподарунок; дарунок; презентIV [pri'zent] v1) підносити, дарувати; презентувати2) передавати, посилати3) подавати, вручати; пред'являти; юp. подавати, передавати на розгляд; учиняти позов4) представити, відрекомендувати ( кого-небудь кому-небудь); представляти до двору5) refl з'являтися6) являти, представляти ( собою)7) виявляти, показувати8) миcт. показувати, давати, грати ( виставу), представляти; icт. показувати ( актора в якій-небудь ролі)10) мeд. передлежати11) направляти; повертатисяV [pri'zent] n; військ.взяття на караул; взяття на приціл, прицілюванняVI [pri'zent] v; військ. -
19 this
[pis]1) pron (pl these) А dem2) цеthis is a free country — це вільна країна; це, цього; от що
this is where he lives — от де він живе, він живе (от) тут; у протиставленні that це
will you have this or that — є ви хочете цього або тогоє; це; ну е ну, от
this is the time to speak — зараз самий час висловитися; прийшов час сказати все; от коли потрібно все сказати; у сполученні із прийменником це місце, тут
3) останнє ( із двох вищезгаданих); другеdogs are more faithful animals than cats- these attach themselves to places and those to persons — собаки більше віддані тварини, чим кішки: перші /вони/ звикають до людей, тоді як останні - до місця Б iм. такий-то
I don't want the opinion of Mrs. This or Mrs. That — мене не цікавить думка ( пані) такої-то або (пані) такої-то В пpикм.
4) цей, ця, цеin this place — в цьому місці; тут
this morning [afternoon] — сьогодні ранком [удень]
one of these days — ( як-небудь) днями [порівн. тж. О]
this day last [next]year — в цей самий день у минулому [майбутньому]року; нинішній; діючий; чинний
this prime minister — чинний прем'єр-міністр; у протиставлення that той, та, те ; ( ох вже) цей, ( ох вже) ця
what's all this noise — є що це (ще) за шумє; що тут ( таке) відбуваєтьсяє; у сполученні з
here — звичн. ось це,
5) часто в сполученні із власним ім'ям зневаж. цей, ця, цеthis /these/ three weeks — ці ( останні) три тижні
I have not seen her this long time — я не бачив її вже давно [порівн. тж. Г]; ці ( найближчі)
I shall not be ready this half hour — я ще не буду готовий у найближчі півгодини Г присл, так; настільки
this high — от такої висоти
this far — ось до цього місця
this long — ось такої довжини [порівн. тж. В 3, 1]
this much — скільки-то
this much, that the thing is absurd — я принаймні знаю, що це абсурдthis and that — так, так, те е се той або інший
speaking of this and that — говорячи про те, про се /про те, про інше/
this way and that — туди е сюди; так чи інакше
like this — так, от так; у такий спосіб
before this — колись, раніше
with /at, upon/ this — при цьому, сказавши це, з цими словами
with /at/ this he got up and went out, — тут /, потім, з цими словами/ він встав та вийшов
in these days y — наші дні [порівн. тж. В 1, 7]
this is Mr. Smith — дозвольте відрекомендувати вам пана Смита
-
20 сулавны
неперех.1) стоять, находиться в вертикальном, стоячем положении;зэр улын сулавны — стоять под дождём; кок йылас оз сулав — он на ногах не стоитсулавны бокын — стоять в стороне;
2) держаться, стоять, покоиться на чём-л;3) отстаивать, защищать кого-что-л, стоять за кого-что-л;сы дор сулавны — стоять за него; ми сулалам мир вӧсна — мы стоим за мирас понда сулавны — защищать себя;
4) пребывать, стоять, находиться, располагаться;тані ёді сулалӧ — здесь лещи водятсякерка сулалӧ ю дорын — дом стоит у реки;
5) стоять; простаивать; простоять;час= сулалӧ — часы стоят; трактор сулалӧ поводдя вӧсна — трактор простаивает из-за плохой погодыпоезд сулалас час — поезд простоит час; бездействовать;
6) стоить;оз сулав сёрни доныс — не стоит разговора; тайӧ сё шайт сулалӧ — это стоит сто рублейнинӧм дон оз сулав — ничего не стоит; никчёмный;
7) с.-х. не доиться ( о корове в период сухостоя);дыр сулалысь (прич.) мӧс — корова с продолжительным межлактационным периодом;
8) стоять, быть, находиться, иметь место;сулаліс жар лун — стояла жараповоддяыс сулаліс кӧдзыд — погода была холодной;
9) стоять, предстоять;10) иметь местопребывание; квартировать;11) просуществовать какое-то время; простоять;12) стоять, задерживаться, застаиваться13) заслуживать; ◊ Бӧр кок йылын сулавны — вилять хвостом (букв. стоять на задних ногах); кыв вылын сулавны — сдержать слово
См. также в других словарях:
нині — присл. 1) У наш час, у сучасний період, тепер. 2) Те саме, що сьогодні … Український тлумачний словник
Крейсера типа «Нин-Хай» — Крейсера типа «Нин Хай» … Википедия
Александр (Матрёнин) — Епископ Александр Епископ Даугавпилсский, викарий Рижской епархии c 19 августа 2006 года … Википедия
сьогодні — присл. 1) У цей, нинішній день (між учорашнім і завтрашнім днем). || У нинішній час; зараз, тепер. 2) у знач. ім., невідм. Нинішній день; теперішній час, сучасність. || Те, що існує, відбувається тепер, у даний момент. •• Від сього/дні з… … Український тлумачний словник
сьогоднішній — я, є. Який існує, відбувається сьогодні, зараз, стосується нинішнього дня. || Стос. до нинішнього, сучасного періоду. || у знач. ім. сього/днішнє, нього, с. Те, що існує, відбувається сьогодні, зараз, у нинішній, сучасний період. •• Жи/ти… … Український тлумачний словник
тепер — присл. (у даний час, у момент висловлювання; у сучасний мовцеві період), зараз, наразі; сьогодні, нині (у наш час, у сучасний період) … Словник синонімів української мови
Китай государство в Азии — Содержание: География. История общая. История сношений К. с Европой. Язык и литература. Китайская музыка. Великая империя восточной и центральной Азии известна среди своих обитателей под названиями, ничего общего с европейскими (Китай, China,… … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
Китай, государство в Азии — Содержание: География. История общая. История сношений К. с Европой. Язык и литература. Китайская музыка. Великая империя восточной и центральной Азии известна среди своих обитателей под названиями, ничего общего с европейскими (Китай, China,… … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
МиГ-9 — в музее ВВС в Монино, 2011 год. Тип … Википедия
ПОЧКИ — ПОЧКИ. Содержание: I. Анатомия П.................... 65$ II. Гистология П. . ................ 668 III. Сравнительная физиология 11......... 675 IV. Пат. анатомия II................ 680 V. Функциональная диагностика 11........ 6 89 VІ. Клиника П … Большая медицинская энциклопедия
сучасний — а, е. 1) Який стосується одного часу, однієї епохи з ким , чим небудь. || у знач. ім. суча/сне, ного, с. Те, що стосується одного часу, однієї епохи з ким , чим небудь. 2) Який існує, відбувається, живе і т. ін. тепер, нині; який стосується… … Український тлумачний словник